June 7th, 2018

Про наш похід на Пішконю.



Зустріти свій День народження в горах я планувала ще з минулого ДН, тим більше, що цього року він випадав на довгі триденні вихідні.
Але плани ми мали та квитків на поїзд завчасно не придбали, потім вони у продажу так і не з"явилися.
В останній вечір перед від"їздом ми поняття не мали куди ми маємо їхати, найільше хотілося в Мармароси але машиною на таку мандрівку була задалека відстань і замало часу. Електричкою у вихідні їхати не надто комфортно, особливо з великими наплічниками і дітьми.
Було два варіанти - або Боржава, або Ґорґани але так щоб дуже, то ні туди, ні туди не хотілося, ще й в прогнозах там було багато дощів...
Їхати в Синевир і йти звідти на Негровець ми вирішили вже наступного дня коли всі нормальні туристи вже крокували своїми маршрутами.
Але зібралися ми швидко і по обіді вже були у Закарпатті.
Collapse )

Про наш похід на Пішконю (2).


Для того щоб бачити сонце нам треба було піднятися на г. Горб. Ноги вімовлялися йти, дихати зпросоння було важко але ми встигли, як тільки дійшли до вершини почало сходити сонце і усе довкола залилося його сяйвом.

Collapse )